Золочівська
 райдержадміністрація
Головна      Довідник      Галереї      Форум      Районні організації      Пошук
   
 

Про район

Паспорт району
Символіка
Сільради
Географічна довідка
Історична довідка
Економіка
Освіта
Культура і туризм
Медицина
Золочів прикордонний
Податкова інформує
Громадська рада
Протидія корупції
 

Про РДА

Керівництво
Регламент
Структура
Функції
Адмінпослуги
Колегія
Приязна адміністрація
ВВДРВ
 

Діяльність РДА

Розпорядження
Плани та звіти
Бюджет
Фінанси
Проекти
Регуляторна діяльність
 

Прийом громадян

Графік прийому
Доступ до публічної інформації
Зразки документів
Організації
 

Районна рада

Керівництво
Депутати
Комісії
Поточна діяльність
 

Пропозиції

Оголошення
Вакансії
 
 
 

Погода в Золочеві

 
 
 
 

Корисні посилання

 

 

Я маю право!

06.06.2019

 


30.05.2019

 

Виїзд із дитиною за кордон

Якщо дитина проживає з одним із батьків, який не перешкоджає другому з батьків у побачення і спілкуванні з дитиною
Не потрібно отримувати дозвіл другого з батьків на виїзд за кордон дитини* на строк до 1 місяця.
*Якщо мета поїздки: лікування; навчання; участь у дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких туристичних, дослідницьких, спортивних заходах; оздоровлення та відпочинок.
Що потрібно зробити?
1) Повідом другого з батьків про державу перебування, мету та тривалість поїздки рекомендованим листом, якщо відоме місце його проживання;
2) Пред’яви на кордоні копію рішення суду або органу опіки і піклування про визначення (підтвердження) місця проживання дитини.
ВАЖЛИВО! За умисне порушення строків перебування за кордоном наступає адміністративна відповідальність – штраф від 1700 до 3400 грн. та втрата права виїзду з дитиною за кордон без згоди другого з батьків на рік.

Якщо дитині заборгували зі сплатою аліментів
Якщо заборгованість понад 4 місяці або понад 3 місяці дитині з інвалідністю або тяжкою хворобою - можеш виїхати з дитиною за кордон на строк до 1 місяця і більше без дозволу боржника.
Що потрібно зробити?
1) Отримай довідку про наявність у другого з батьків заборгованості по сплаті аліментів за місцем виконання рішення про стягнення аліментів.
2) На кордоні пред’яви довідку про наявність у другого з батьків заборгованості:
- понад 4 місяці або
- понад 3 місяці + документ, що підтверджує тяжку хворобу або інвалідність дитини.

Якщо сплачуєш аліменти вчасно
Можеш виїхати з дитиною за кордон на строк, передбачений нотаріально посвідченою згодою або рішенням суду.
Що потрібно зробити?
1) Напиши рекомендованого листа другому з батьків з проханням надати згоду на виїзд з дитиною за кордон.
2) Якщо згоду не надали протягом 10-ти днів після вручення рекомендованого листа подай до суду заяву щодо надання дозволу на виїзд з дитиною за кордон без згоди другого з батьків.
3) На кордоні пред’яви нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на виїзд або копію рішення суду про дозвіл на виїзд дитини.
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ – ЗА ВІДПОВІДАЛЬНЕ БАТЬКІВСТВО!
Ініціатива Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває стартувала у грудні 2017 року. Законом №2234-VIII запроваджено:
• призначення суспільно корисних робіт за несплату аліментів
• тимчасові обмеження деяких прав боржника.
Наступним кроком стало прийняття Законів №№2475-VIII, 2476-VIII, 2477-VIII #ЧужихДітейНеБуває №2 якими:
• збільшено мінімальний рекомендований розмір аліментів до рівня прожиткового мінімуму
• посилено відповідальність за ухилення від сплати аліментів
• змінено правила тимчасового виїзду дитини за кордон
• надано право на отримання податкової знижки на навчання у закладах дошкільної, позашкільної та середньої освіти.


30.05.2019

 

Відповідальне батьківство

#ЧужихДітейНеБуває

Ініціатива Мін’юсту: права дитини на аліменти
Мінімальний рекомендований розмір аліментів:
• до 6 років - 1626 грн.
• від 6 до 18 років - 2027 грн.
Аліменти від батьків-нерезидентів не оподатковуються.
Суттєві обмеження до неплатників аліментів:
- Заборона виїжджати за кордон, керувати автомобілем, користуватися зброєю та полювати.
- Штрафні економічні санкції від 20% до 50% від суми боргу.
- Суспільно-корисні роботи.
- Конфіскація та продаж активів майна боржника.

Податкова знижка на розвиток дитини
Це сума, яка повертається державою зі сплаченого батьками податку на доходи.
Отримати знижку можна на оплату навчання дитини у:
• дитячих садочках
• гуртках, секціях
• школах
• профтехучилищах, коледжах
• закладах вищої освіти.
Орієнтовний розмір податкової знижки - 18% від фактично сплаченої за навчання суми.
Як отримати податкову знижку?
1. Оплатіть навчання та збережіть квитанцію для податкової про оплату
2. Отримайте від роботодавця довідку про доходи.
3. До 31 грудня поточного року заповніть податкову декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік.
4. Подайте документи на отримання знижки в ДФС за місцем реєстрації та отримайте податкову знижку.

#МуніципальнаНаня
Ініціатива МінСоцу: відшкодування витрат на няню для дитини до 3 років
Хто може бути муніципальною нянею?
- Будь-хто, хто зареєструвався як фізична особа-підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91)
- або юридична особа, яка надає послуги догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10).
Розмір відшкодування становить з 1 січня 2019 року - 1626 гривень щомісяця.
Відшкодування сплачується за кожну дитину, якій надається послуга з догляду муніципальною нянею.
Як отримати відшкодування?
1. Укладіть договір з муніципальною нянею.
2. Зверніться у відділ соцзахисту відповідної ради за місцем проживання та надайте:
• копію офіційно укладеного з нянею договору;
• документи, що підтверджують оплату послуг няні (квитанції, чеки, виписки з банківського рахунку);
• свій паспорт, ідентифікаційний код,
свідоцтво про народження дитини;
• заяву на отримання компенсації.
Необхідно:
- Подати документи протягом місяця з моменту укладання угоди з нянею.
- Щомісяця до 5 числа надавати документи про оплату праці няні.


30.05.2019

 

Стоп булінг
Булінг – це дія або бездіяльність, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була або могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
ВИДИ БУЛІНГУ:
- фізичний;
-психологічний;
- економічний;
- сексуальний,
- із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг).
ОЗНАКИ БУЛІНГУ:
- систематичність (повторюваність);
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
- наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Відповідальність за вчинення булінгу
•Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи - штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
• Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб - штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
• Якщо булінг (цькування) вчинить неповнолітній від 14 до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
• Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?
- Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;
- Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!
Захистіть свою дитину від цькування!

Якщо ви стали свідком булінгу?
- Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;
- Обов’язково повідомте педагогів або керівництво закладу освіти про ситуацію, що склалася;
- У разі бездіяльності керівництва закладу освіти – зверніться із заявою в поліцію!

Якщо ваша дитина агресор?
- Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;
- Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність;
- Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;
- Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;
- Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини
Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

Де отримати допомогу?
Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.
ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .
*цілодобово та безкоштовно в межах України.


30.05.2019

 

Чужих дітей не буває
Як оформити аліменти за взаємною згодою?

Один із батьків може подати заяву за своїм місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про нарахування аліментів на дитину, вказавши розмір та строк. Заява подається особою, яка буде сплачувати аліменти, а не особою, на користь якої сплачуються аліменти. Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

Чи потрібно підписувати договір?
Такого обов’язку немає, однак батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплат. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У яких випадках слід звертатися до суду?
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

Яким може бути розмір аліментів?
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рекомендований розмір аліментів на дитину складає 100% прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:
віком до 6 років:
• 1 січня 2019 року – 1626 грн,
• з 1 липня – 1699 грн,
• з 01 грудня – 1779 гривень;
віком від 6 до 18 років:
• з 01 січня 2019 року – 2027 гривень,
• з 01 липня – 2118 гривні,
• з 01 грудня – 2218 гривень.
Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. При досягненні повноліття найстаршою дитиною аліменти будуть стягуватись за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Для зміни розміру аліментів стягувач має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей.
Той із батьків або інший законний представник дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:
на 1 дитину – однієї чверті,
на 2 дітей – однієї третини,
на 3 і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів.
При цьому, розмір аліментів на кожну дитину не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Чи можна змінити розмір аліментів?
Розмір аліментів може бути згодом змінено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

Чи можливе дострокове припинення сплати аліментів?
Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби. За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Що робити, якщо один із батьків не платить аліменти добровільно?
Якщо боржник працює або отримує інші доходи, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним пенсії, стипендії та інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити виконавчий документ до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна для виконання рішення в примусовому порядку.

Як стягнути аліменти з особи, яка проживає або працює за кордоном?
Україною укладено низку міжнародних договорів з надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах, на підставі яких можливо вирішити питання про стягнення аліментів з особи, яка проживає або працює за кордоном. Вимоги щодо складання, оформлення та переліку необхідних документів, а також порядку звернення до компетентного органу іноземної держави, визначаються відповідним міжнародним договором, що застосовується у відносинах між Україною та договірною державою, у якій перебуває боржник.

Яка відповідальність за несплату аліментів?
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Передбачено штраф за несплату аліментів у % від суми заборгованості:
• понад 1 рік – 20%
• понад 2 роки – 30%
• понад 3 роки – 50%
Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:
• відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors ;
• майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується;
• виконавець звертається до суду щодо застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.
Важливо:
За ініціативою Мін'юсту посилено відповідальність за несплату аліментів. З 28.08.2018 якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) Законом встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:
• виїзду за межі України
• керування транспортними засобами
• користування зброєю
• полювання
• вирішення питання про виїзд дитини за кордон.
А також:
• недопущення відчуження майна
• автоматизований арешт коштів боржника
Вказані обмеження застосовуються тимчасово до погашення боржником суми у повному обсязі.
Підстава для застосування санкцій: постанова державного виконавця.
До неплатників аліментів, заборгованість по сплаті аліментів яких перевищує 6 місяців (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини), суд може застосовувати адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. Подальша несплата аліментів – 240-360 годин. Якщо порушник ухиляється від виконання суспільно корисних робіт, до нього може бути застосовано адміністративний арешт до 10 діб за рішенням суду.
За злісне ухилення від суспільно корисних робіт – позбавлення волі на строк до 2 років.
До злісних неплатників* застосовується кримінальна відповідальність, передбачена статтею 164 Кримінального кодексу України:
• громадські роботи до 240 годин;
• арешт до 6 місяців;
• обмеження волі до 3 років.
*Злісний неплатник – особа, що не виконує рішення суду (приховує доходи, змінює місце проживання чи роботи без повідомлення державного чи приватного виконавця) та має заборгованість зі сплати аліментів більше 3 місяців).


23.05.2019

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами – це не лише очікування щасливої події, а й хвилювання про багато речей. Як пережити цей період без напруження, які права має мама, що треба знати про відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами - актуальна інформація у нашій інфографіці.


06.05.2019

Правовий захист та пільги для учасників бойових дій
Переваги при вступі до школи, безкоштовне харчування та відпочинок, інші гарантії від держави для дітей учасників бойових дій - у нашій інфографіці.


21.04.2019

Кожна особа, яка досягла 14-річного віку, повинна своєчасно оформити паспорт громадянина України. У разі зміни прізвище після одруження чи випадково пошкоджений паспорт завжди можна обміняти свій паспорт зразка 1994 року на паспорт у формі ID-картки.
Проживання громадян без паспорта або за недійсним паспортом, проживання без реєстрації – тягне за собою адміністративну відповідальність. Тож командою БВПД розроблено короткий алгоритм дій у коротких буклетах.


12.04.2019

Правові аспекти відпочинку на природі.
Стан наших лісів, парків - прямий показник правосвідомості людей. Дуже спокусливо залишити сміття, непогашене вогнище, коли на тебе ніхто не дивиться. Лісова пожежа - велика біда, яку може спричинити навіть маленький сірник.
Щовесни по всій країні палають вогнища: люди масово спалюють опале листя та суху траву, хоча робити це заборонено. Ті, хто щорічно підпалює суху рослинність, не усвідомлюють наслідків того, що вони роблять. Так само не усвідомлюють вони й протиправність своїх дій та відповідальність за них. Відпочиваючи на природі, не порушуйте законодавство. Про відповідальність за випалювання трави, заходи впливу та правила утримання зелених насаджень викладено в нових буклетах системи БПД.
 

 


25.03.2019

 



21.03.2019

 



21.03.2019

Як реагувати на порушення на виборах?
Одразу реагуйте, якщо стали свідками:
• видачі виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
• демонстрації заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
• винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
• фото-, відеозйомки заповнених виборчих бюлетенів;
• голосування більш ніж один раз;
• отримання виборчого бюлетеня від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень;
• масового підвезення виборців до дільниці;
• пропозиція, обіцянка, надання виборцю коштів, іншого майна, переваг, пільг, нематеріальних активів за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією права голосу, а також прийняття такої обіцянки, пропозиції виборцем, одержання ним вигоди;
• передачі виборчого бюлетеня сторонній особі;
• пошкодження виборчих скриньок.
За вчинення таких правопорушень передбачена кримінальна відповідальність у вигляді:
- штрафу;
- виправних робіт;
- обмеження чи позбавлення волі.
Якщо бачите порушення на виборах – звертайся до компетентних органів:
- голови відповідної виборчої комісії;
- офіційних спостерігачів;
- поліції.



21.03.2019

Як проголосувати за місцем перебування?
Виборець, хто не здатний самостійно пересуватися, має право голосувати за місцем перебування. Про це у списку виборців повинна бути відмітка навпроти вашого прізвища: «НСП» – не здатний самостійно пересуватися.
Для того, щоб дізнатися, чи є у списку виборців відмітка «НСП» - зверніться до дільничної виборчої комісії за місцем голосування та ознайомтеся зі списком виборців.
У іменному запрошенні на вибори має бути вказано:
«У зв'язку з наявністю у списку виборців стосовно Вас відмітки про постійну нездатність пересуватися самостійно повідомляємо, що Вам буде надана можливість проголосувати за місцем перебування».
Якщо у списку відсутня помітка «НСП»:
1. Зверніться до дільничної виборчої комісії із власноруч написаною заявою з проханням забезпечити голосування за місцем перебування. Заяву можна подати особисто або через інших осіб.
2. У заяві вкажіть адресу місця свого перебування.
3. До заяви додайте медичну довідку про стан здоров'я.
4. Дільнична виборча комісія своїм рішенням надає можливість голосувати за місцем перебування.
5. Заяву подайте до дільничної виборчої комісії не пізніше 20-ї години останньої п’ятниці перед днем виборів.

ВАЖЛИВО! Члени дільничної виборчої комісії зобов'язані перевірити факт тимчасової нездатності виборця самостійно пересуватися.
У день голосування до виборця прибувають члени дільничної виборчої комісії з виборчими бюлетенями, опечатаною або опломбованою виборчою скринькою та витягом зі списку виборців.
Для забезпечення прозорості голосування виборець, який голосуватиме за місцем перебування, допускає у відповідне приміщення членів виборчої комісії, офіційних спостерігачів, кандидатів чи їх довірених осіб.
Виборець в режимі таємного голосування, без присутності будь-кого, у тому числі кандидата на пост Президента України, офіційних спостерігачів, членів виборчої комісії, заповнює виборчий бюлетень та опускає його до виборчої скриньки.

Якщо виборець, включений до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування, прибув у приміщення для голосування після того, як члени виборчої комісії вийшли для організації голосування за місцем перебування, такому виборцю не може бути видано виборчий бюлетень до повернення відповідних членів комісії та з’ясування питання, чи не проголосував цей виборець за місцем перебування.
 



21.03.2019

Що потрібно знати, якщо я голосую вперше?
1. 1. Підготуйтесь.
Переконайтесь, що відомості про Вас внесені до Державного реєстру виборців. Це можна зробити онлайн в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: https://www.drv.gov.ua/ або на своїй виборчій дільниці, але не раніше 23 березня 2019 року.
Якщо інформація про Вас у Державному реєстрі виборців відсутня – зверніться до виборчої дільниці за місцем реєстрації та подайте заяву про включення Вас до списку виборців.
У день виборів Президента України, 31 березня 2019 року з 08:00 до 20:00:
2. Візьміть один із документів:
• паспорт громадянина України у вигляді книжечки або картки з витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання;
• військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);
• тимчасове посвідчення громадянина України
3. Прийдіть на свою виборчу дільницю.
Отримайте виборчий бюлетень та поставте підпис за його отримання:
• у списку виборців;
• у визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.
4. Заповніть виборчий бюлетень:
• особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування;
• зробіть позначку «плюс» («+») або іншу, що засвідчує волевиявлення, у квадраті напроти; прізвища кандидата на пост Президента України, за якого голосуєш.
Проголосувати можна лише за одного кандидата!
5. Опустіть виборчий бюлетень у виборчу скриньку
у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.
 



20.03.2019

Як змінити місце голосування?
Для того, щоб змінити місце голосування, необхідно до 25 березня 2019 року включно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою про тимчасову зміну місця голосування:
• за місцем перебування на день виборів;
або
• місцезнаходженням виборчої дільниці, де буде зручно проголосувати;
• зареєстрованим місцем проживання.
Адреси та графік роботи органів ведення Реєстру: http://bit.do/contactRV
Зразок заяви: http://bit.do/zrazok

Для зміни місця голосування потрібні документи:
- паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки або картки (до картки додається Витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання) або тимчасове посвідчення громадянина України;
- посвідчення військовослужбовця/ військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);
- документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:
• довідка з місця навчання або роботи;
• посвідчення про відрядження;
• проїзні документи;
• договір оренди житла тощо.
Виборці, виборча адреса реєстрації яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях та території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть не подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!
Заява про зміну місця голосування розглядається органом ведення Державного реєстру невідкладно, але не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування. Після задоволення заяви виборцю видається посвідчення про тимчасову зміну місця голосування.
Після прийняття рішення за заявою обов’язково перевірте себе у списку виборців на виборчій дільниці, яку визначено місцем голосування у посвідченні.




14.03.2019

Міністерство юстиції України спільно із Координаційним центром з надання правової допомоги та Центральною виборчою комісією в рамках правопросвітницької кампанії #ЯМаюПравоГолосу розповідає, як реалізувати та захистити одне з ключових прав – право обирати.
До вашої уваги – дорожня карта виборця, в якій визначено ключові етапи процесу голосування:
✔ПЕРЕВІР себе у списку виборців;
✔ПІДГОТУЙСЯ, якщо голосуєш не за місцем реєстрації;
✔ПРОГОЛОСУЙ у день виборів;
✔ПРОКОНТРОЛЮЙ чи проходять вибори без порушень. Якщо бачиш порушення – звертайся до відповідних органів.


14.03.2019

З нагоди Всесвітнього дня захисту прав споживачів, який щорічно відзначається 15 березня, системою безоплатної правової допомоги були розроблені рекомендаційні буклети, в яких можна ознайомитись з основними правами споживачів та механізмом їх захисту, а також підстави повернення грошей і обмін товару.


27.02.2019

Антикорупційна декларація. Правові нюанси.
Яка відповідальність передбачається за неподання чи несвоєчасне подання декларації або зазначення в ній недостовірних відомостей?
Відповідь - у Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі України та у інформаційних буклетах системи БВПД. Цифри розраховані станом на 01.01.2019.

 


22.02.2019

Зміни в законодавстві щодо протидії булінгу
19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.
Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.
Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
• розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
• забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Передбачено також зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.
Педагогічні працівники:
мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».
Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

За інформацією Золочівського бюро правової допомоги


13.02.2019

Мільйони громадян України 31 березня 2019 року не зможуть проголосувати на президентських виборах за фактичним місцем проживання. Однак це не скасовує виборче право українців. Щоб проголосувати за фактичним місцем знаходження, потрібно заздалегідь подбати про включення в списки виборців.
Як проголосувати, якщо ви працюєте, навчаєтеся в іншому місті, поїхали у відрядження чи перебуваєте на лікуванні? Наша інфографіка розповідає, що робити в такому разі. Як проголосувати не за місцем реєстрації.
 

 


31.01.2019

Негода – хто винен і що робити?

Будьте обережні під час ожеледиці, однак у разі травмування захистіть свої права!   Що робити в разі травмування через ожеледицю та сніг? Пропонуємо чіткий перелік дій у разі отримання травми через нечищені вулиці.

 


18.01.2019

З 11 січня 2019 року вступили в дію зміни до Кримінального кодексу, згідно з якими домашнє насильство карається кримінальною відповідальністю.  Відтепер домашнім кривдникам загрожують громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5 років, або до двох років позбавлення волі.

Домашнє насильство – це умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. 

 


11.01.2019

Ставки судового збору станом на 01.01.2019 року
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарг подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить1921 грн. 00 коп.

 

Найменування документа і дії, за яку справляєтьсясудовийзбір, та платника судового збору

Ставка судового збору

 

Формулювання Закону

В перерахунку до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 01 січня 2019 року 1921 грн.00 коп.

1. За подання до суду:

1)позовної заяви майнового характеру, яка подана:

юридичною особою

1,5 відсоткаціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить і не більше 350 прож.мінім.дляпрацезд.громадян

1,5 відсоткаціни позову, але не менше1921,00 грн.і не більше 672350,00 грн.

фізичною особою абофізичною особою - підприємцем

1 відсотокціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить та не більше 5 розмірівпрожиткових мінімумів для працездатних осіб

1 відсотокціни позову, але не менше768,40 грн. та не більше9605,00 грн.

2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:

юридичною особою абофізичною особою - підприємцем

1 розмірпрожиткового мінімуму для працездатних осіб

1921,00 грн.

фізичною особою

0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

768,40 грн.

3)позовної заяви:

 

 

про розірванняшлюбу

0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

768,40 грн.

про поділ майна при розірваннішлюбу

1 відсотокціни позову, але не менше 0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб становить та не більше 3 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб

1 відсотокціни позову, але не менше768,4 грн. та не більше5763,00 грн.

4) заяви у справах окремогопровадження; заяви про забезпеченнядоказівабо позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасуваннярішеннятретейського суду (міжнародногокомерційногоарбітражу); заяви про видачувиконавчого документа на примусовевиконаннярішеннятретейського суду (міжнародногокомерційногоарбітражу); заяви про видачувиконавчого документа на підставірішенняіноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяннятретейському суду (міжнародномукомерційномуарбітражу) в отриманнідоказів

юридичною особою абофізичною особою - підприємцем

0,5 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

960,50 грн.

фізичною особою

0,2 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

384,20 грн.

4-1) заяви про видачу судового наказу

0,1розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

192,1 грн.

4 -2) заяви про скасування судового наказу

0,05 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

96,05 грн.

4 -3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичних осіб у праві виїзду за межі України

0,2розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

384,20 грн.

5) позовної заяви про захистчесті та гідностіфізичної особи, діловоїрепутаціїфізичноїабоюридичної особи, а саме:

позовної заяви немайнового характеру

0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

768,40 грн.

позовної заяви про відшкодуванняморальноїшкоди

1,5 відсоткаціни позову, але не менше 1 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

1,5 відсоткаціни позову, але не менше1921,00 грн.

6)апеляційноїскарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційноїскарги на рішення суду; апеляційноїскарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленимиобставинами

150відсотків ставки, щопідлягаласплаті при поданніпозовної заяви, іншої заяви і скарги

150відсотків ставки, щопідлягаласплаті при поданніпозовної заяви, іншої заяви і скарги

7)касаційноїскарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційноїскарги на рішення суду

200відсотків ставки, щопідлягаласплаті при поданніпозовної заяви, іншої заяви і скарги

200відсотків ставки, щопідлягаласплаті при поданніпозовної заяви, іншої заяви і скарги

9)апеляційної і касаційноїскарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційноїчикасаційноїскарги на ухвалу суду:

юридичною особою абофізичною особою - підприємцем

1 розмірпрожиткового мінімуму для працездатних осіб

1921,00 грн.

фізичною особою

0,2 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

384,20 грн.

2. За подання до адміністративного суду:

1)адміністративного позову:

майнового характеру, який подано:

суб’єктомвладнихповноважень, юридичною особою

1,5 відсоткаціни позову, але не менше 1 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб становить та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

1,5 відсоткаціни позову, але не менше1921,00 грн. та не більше 672350 грн.

фізичною особою абофізичною особою - підприємцем

1 відсотокціни позову, але не менше 0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб становить та не більше 5 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб

1 відсотокціни позову, але не менше768,40 грн. та не більше9605,00 грн.

немайнового характеру, який подано:

суб’єктомвладнихповноважень, юридичною особою абофізичною особою - підприємцем

1 розмірпрожиткового мінімуму для працездатних осіб

1921,00 грн.

фізичною особою

0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб становить

768,40 грн.

2)апеляційноїскарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційноїскарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленимиобставинами

 

150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

150відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

3)касаційноїскарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційноїскарги на рішення суду

200відсотків ставки, щопідлягаласплаті при поданніпозовної заяви

200відсотків ставки, щопідлягаласплаті при поданніпозовної заяви

5)апеляційної і касаційноїскарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційноїчикасаційноїскарги на ухвалу суду

1 розмірпрожиткового мінімуму для працездатних осіб

1921,00 грн.

6) заяви про забезпеченнядоказівабо позову, заяви про видачувиконавчого документа на підставірішенняіноземного суду, заяви про змінучивстановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення

0,3 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб

576,30 грн.

3. За видачу судами документів:

1) за повторнувидачукопії судового рішення

0,003 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб становить за кожнийаркушпаперу

5,76 грн.

2) за видачудубліката судового наказу та виконавчого листа

0,03 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб*

*Сплачується до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень

57,63 грн.

 

 

 

4) за видачу в електронномувиглядікопіїтехнічногозапису судового засідання

0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

57,63 грн.

5) за виготовленнякопії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщосудоверішеннябезпосередньостосуєтьсяїї прав, свобод, інтересівчиобов’язків, звертається до апаратувідповідного суду з письмовоюзаявою про виготовленнятакоїкопіїзгідноіз Законом України "Про доступ до судовихрішень"

 

 

0,003 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожнийаркушкопії

5,76 грн.

6) за виготовленнякопійдокументів, долучених до справи

0,003 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб  за кожнийаркушкопії

5,76 грн.

5. У разіухвалення судом постанови про накладенняадміністративногостягнення

0,2 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб становить;

384,20 грн.

 

 


29.12.2018

 


12.12.2018

Прес-реліз


Презентовано ґендерну стратегію системи безоплатної правової допомоги
 


07.12.2018

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


29.11.2018


21.11.2018

 


15.11.2018


05.11.2018


06.09.2018

На виконання Указу Президента України від 14.11.2017 №361/2017 «Про оголошення в Україні 2018 року Роком реалізації право просвітницького проекту «Я маю право!», враховуючи розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 09.01.2018 №10 «Про затвердження Плану заходів з реалізації у Харківській області право просвітницького проекту «Я маю право!» та лист Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 29.08.2018 №12-10/12-07/2990 оприлюднюємо інформацію щодо новацій у сфері законодавства України.


09.08.2018

Правові основи охорони праці неповнолітніх

Охорона праці неповнолітніх є надзвичайно важливим питанням в забезпеченні здійснення даною категорією громадян своїх законних прав на ринку праці. Але є ряд нюансів, на які слід звертати увагу при розгляді даного питання.

Законодавець, враховуючи психофізіологічні особливості організму неповнолітнього працівника, захищає його від виробничих шкідливостей. Для цього у Кодексі законів про працю України  передбачено спеціальні норми, які в комплексі створюють особливу охорону праці неповнолітніх працівників.

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст.187 КЗпП України). Зміст особливої охорони праці неповнолітніх працівників включає такі спеціальні правові заходи:

Читати далі...

 


19.07.2018

Пільги на навчання учасникам АТО та членам їх сім’ї

Українські бійці, які приходять за безоплатними юридичними консультаціями часто цікавляться питанням отримання вищої освіти. Учасники АТО хочуть навчатися, також хочуть, щоб навчалися їхні діти. Раніше пільги під час вступу до вишів були передбачені лише для учасників бойових дій на території інших держав, та згодом законодавчі норми змінилися.

Прийняття Постанови КМУ «Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти» стало головною зміною в реалізації права на освіту учасників бойових дій.

Відповідно до «Порядку та умов надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти» затвердженого Постановою КМУ від 23.11.2016 р. № 975 державна цільова підтримка надається дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій, у вигляді:

-Читати далі...

 

 


04.06.2018

Працюєш за комп’ютером — маєш право на додаткову відпустку!
Консультація юриста. Безкоштовно.


Нагадаємо, що згідно зі ст. 8 Закону про відпустки, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (додаток 2 до Постанови № 1290).
У листі від 11.08.2014 р. № 348/13/116-14 Мінсоцполітики зазначає, що працівникам надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 к. дн. згідно з поз. 58 розділу XXII Списку, затвердженого постановою КМУ від 17.11.1997 р. № 1290: «Працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах». (Хоча лист Мінсоцполітики датований ще 2014 роком, оприлюднений він лише тепер). Ця позиція не конкретизує, хто саме працює на комп’ютері, а отже, за нею право на щорічну додаткову відпустку отримує чи не весь офісний персонал.
Зверніть увагу: конкретна тривалість встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Тобто 4 дні — це максимальна тривалість такої додаткової відпустки. Але вона не обов’язково має бути саме такою, може бути і меншою.
Але у цьому листі вказано, що щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, передбачені законодавством, мають надаватися відповідним працівникам в обов’язковому порядку, у тому числі якщо колективний договір на підприємстві не укладено або в колективному договорі не встановлено гарантію щодо встановлення працівникам таких відпусток. Зазначимо, що така позиція не є новою і озвучувалася Мінсоцполітики і раніше (наприклад у листі від 24.12.2013 р. № 152/13/82-13).
Крім того: у розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Тобто 4 дні — це максимальна тривалість такої відпустки у розрахунку за рік. Але якщо працівник не постійно працює за комп’ютером, то надаватиметься така відпустка за рік пропорційно (4 дні треба поділити на кількість робочих днів в році згідно із графіком роботи працівника, і помножити на кількість днів, у яких він більше половини дня пропрацював за комп’ютером). Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
Також, зверніть увагу, що максимальна тривалість щорічної основної та щорічних додаткових відпусток, до яких належить і відпустка за роботу на комп’ютері (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки) законодавчо обмежена:
• у загальному випадку вона становить не більше 59 календарних днів,

• для працівників, зайнятих на підземних та гірських роботах, — не більше 69 календарних днів (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки).
Тож при наданні щорічних та додаткових відпусток слід враховувати ці граничні розміри, щоб загальна кількість днів відпустки за певний рік не перевищувала встановлений ліміт.
За додатковою інформацією модна звернутися до Золочівського бюро правової допомого за адресою: смт. Золочів, вул.. 8 Березня, 3 або за телефоном (05764) 5-00-90.


Буклети


11.04.2018

З метою реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України «Я маю право!» Координаційним центром з надання правової допомоги затверджено план заходів на 2018 рік, у якому передбачено необхідність інформувати громадян про їхні права через засоби масової інформації та офіційні сайти партнерів проекту, шляхом розповсюдження щомісячного інформаційного видання Міністерства юстиції «Юстиція відкрита для людей» для його поширення серед населення відповідно до інтересів цільової аудиторії.


 


 

 







 

62200 пл.Слобожанська 5, смт Золочів, Харківська обл.
email - mail@zolochivska-rda.gov.ua
т./ф. (057-64) 5-15-64