Золочівська
 райдержадміністрація Харківської області
Головна      Довідник      Галереї      Форум      Районні організації      Пошук
 

Про район

Паспорт району
Символіка
Сільради
Географічна довідка
Історична довідка
Економіка
Освіта
Культура і туризм
Медицина
Золочів прикордонний
Податкова інформує
Громадська рада
Протидія корупції
 

Про РДА

Керівництво
Регламент
Структура
Функції
Адмінпослуги
Колегія
Приязна адміністрація
ВВДРВ
 

Діяльність РДА

Розпорядження
Плани та звіти
Бюджет
Фінанси
Проекти
Регуляторна діяльність
 

Прийом громадян

Графік прийому
Доступ до публічної інформації
Зразки документів
Організації
 

Районна рада

Керівництво
Депутати
Комісії
Поточна діяльність
 

Пропозиції

Оголошення
Вакансії
 
 
 

Погода в Золочеві

 
 
 
 

Корисні посилання

 

 

 

Удянська сільська рада


Сільський голова - Столяренко Сергій Олександрович

Тел.:(057-64) 97-2-25, (057-64) 97-2-74

325 років тому у кінці квітня 1685 року по Муравському шляху із півночі з’явився  невеликий обоз. Це були кілька сімей із російського міста Болхова, які вирішили поселитися на нових неосвоєних землях. Їм дуже сподобалась місцевість на правому березі річки Уди, захищене пагорбами та лісами і так виникло поселення, яке спочатку назвали Пристін або Пристінець а в кінці 17 століття вже називалось село Уди.

Село було засноване боярськими російськими людьми. Перші жителі села мали такі прізвища: Губіни, Ліхіни, Баранови, Гур’єви, Боброви, Попови, Шеметова, Шаламови, Краснікови, Трофімов, Шафоростова. Потім тут стали селитись жителі села Болховець та інших місць Бєлгородщини. Населення села швидко зростало і вже у 1689 році була освячена церква Різдва Пресвятої Богородиці, службу в ній правив отець Корнілій. В 1785 році в Удах вже проживало 2880 жителів.

Село було також і спостережно-захисним постом від набігів татар і турків. На північній околиці села на високому пагорбі стояла козацька вежа –маяк. Тому цей куток жителі села до сьогодні називають Маяки. В 1706 році село було приписане до Золочівської козачої сотні, тому кріпосного права в Удах не було. На ріст населення Уд вплинуло і те, що село знаходиться на перехресті двох шляхів: Муравського (з півночі на південь) та Валківського (із заходу на схід). У 1822 році в Удах проживало 4000 жителів і була освячена нова кам’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці – пам’ятник архітектури.

Навколо села знаходиться багато скіфських курганів - це говорить про те, що в скіфські часи тут знаходився один із центрів проживання царських скіфів.

За свою 325–річну історію село пережило багато подій. Часто люди страждали від голоду, епідемій, пожеж, стихій. Але Удяни боролись і вистояли. А багато з них стали свідками і учасниками знаменних подій.

Так Красніков Семен Абрамович був учасником повстання на броненосці „Потьомкін” у червні 1905 року. Дорофєєв Семен Афанасійович в жовтні 1917 року штурмував Зимовий палац у Петербурзі.

В 1929 році почалась колективізація. На території сільської ради було створено 11 колгоспів. В 1975 році  всі землі були об’єднані в колгосп „Іскра”.

Село Уди понесло великі людські втрати під час Голодомору 1932-1933 років. Завдяки антиселянській політиці партії в селі померло майже 1000 жителів, і більшість із них - це діти. В результаті голодомору кількість Удян скоротилась майже на 2000. Але село знову відродилось, почало зростати і кращати, але його знову ждало нове лихо - Велика Вітчизняна війна і німецька окупація, яка почалась 23 жовтня 1941 року. Окупанти завдали Удянам великих матеріальних збитків, всі матеріальні цінності фашисти вивезли в Німеччину, а 358 жителів вивезли на каторжні роботи.

В радянську армію було мобілізовано більше тисячі жителів Удянської сільської Ради. 506 із них загинули на фронтах, 516 повернулись з Перемогою. Двом нашим землякам Батьківщина присвоїла високе звання Героя Радянського Союзу. Це - Солоділов Микола Федотович та Матлаєв Омелян Іванович (посмертно). Манзюк Іван Кіндратович був учасником військового параду на Красній площі в Москві 7 листопада 1941 року і прямо з параду пішов захищати Москву. Старшина Єрмаков Василь Трохимович був учасником Параду Перемоги на Красній площі 24 червня 1945 року.

Колгосп  „Іскра” був найбільшим і одним із кращих господарств району. За наполегливу працю 5 кращих трудівників села були нагороджені орденом Леніна, 5 - орденом Жовтневої революції, 6 – орденом Трудової Слави ІІІ ступеня, 14-орденом Трудового Червоного прапора, 21- орденом Знак Пошани, 11- медаллю „За трудову  доблесть”, 11- медаллю „За трудову відзнаку».

На жаль у березні 2000 року колгосп „Іскра” розділився на три господарства: „Відродження”, „Агрокомплект” та „Удянське”. Виробництво з кожним роком скорочувалось. В зв’язку з відсутністю роботи, значна частина Удян покинула село, кількість жителів різко зменшилась і зараз складає 1192 жителя.

Та все ж село Уди живе і надіється на краще. У грудні 2008 року село було газифіковане. У 2010 році відзначила своє 100-річчя Удянської школи, працює дитячий садок, збільшується кількість народжених дітей.

Неоціниму роль в житті села має робота Удянської ЗОШ 1-111 ступенів ім. Героя Радянського Союзу М.М. Угловського. За всі роки свого існування, а працює школа в селі з кінця 18 століття, діти не тільки отримували знання, а ставали високодуховними громадянами країни.

Вчителі і учні школи постійно проводять велику пошукову роботу На початку 50-х років у школі почав працювати гурток «Червоних слідопитів», очолюваний вчителем, ветераном Великої Вітчизняної Війни Кузнєцовим П.К. В результаті пошукової роботи в приміщенні школи у 1978 році був створений музей Бойової слави, з 1985 року він став Історико-краєзнавчим музеєм села Уди, розташований в приміщенні колишньої лікарні.

На даний час в музеї налічується понад 1500 експонатів. У трьох залах музею розміщені експонати, присвячені подіям Великої Вітчизняної війни:

  • бойовий шлях 6 (21) гвардійської армії;

  • бойовий шлях 5 гвардійської танкової армії;

  • воїни, які загинули під час визволення села Уди від фашистських загарбників;

  • наші односельчани, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни;

  • наші односельчани – ветерани Великої Вітчизняної війни;

  • солдатські вдови;

  • Бойовий шлях Героя Радянського Союзу М.М. Угловського;

  • Наші земляки – Герої Радянського Союзу М.Ф. Солоділов та О.І. Матлаєв;

  • Почесні громадяни села Уди.

Є також ще два розділи: історико – краєзнавчий та трудової слави. Ці експонати мають такі напрямки:

  • світлиця;

  • зал трудової слави;

  • майстерня по виробництву ниток і тканини;

  • столярна майстерня;

  • селянський інвентар для польових робіт;

  • голодомор в селі Уди в 1932-1933 рр.

Місцями вшанування полеглих воїнів у роки Великої Вітчизняної війни є братська могила в центрі с.Уди та бюст Герою Радянського Союзу О.І. Матлаєв в селі Окіп

6 травня відбулось урочисте відкриття меморіальних дошок на приміщенні школи Герою Радянського Союзу М.М. Угловському та Герою Радянського Союзу М.Ф. Солоділову.


Положення про порядок обчислення та встановлення збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на території Удянської сільської ради

Персональний склад Удянська сільська рада


62200 пл.Леніна 5, смт Золочів, Харківська обл.
email - mail@zolochivska-rda.gov.ua
т./ф. (057-64) 5-15-64